Тема. Ми – діти твої, Україно!

Мета.  Формувати національну свідомість школярів; виховувати патрiотичнi почуття приналежностi до українського народу; почуття любові до своєї землі, свого роду, почуття пошани до українців, вчити дітей розмовляти державною мовою.

Обладнання. Виставка малюнків, плакати, виставка виробів до теми «Моя Україна», виставка «Традиції української кухні», прапорці, саморобні квіти синього і жовтого кольору, намальована карта України, рушники,  презентація «Ми – діти твої, Україно»

Хід заходу

Відео «Діти України»  (1-й слайд) https://www.youtube.com/watch?v=f8gPUJ7tHN4

Ведуча.

Доброго дня всім, хто тут зібрався нині!

Доброго дня всім, хто в гості завітав!

Доброго дня, великій цій родині!

Шановні гості, ми вітаємо вас!

Ведучий.

Гостей дорогих

Ми вітаєм щиро,

Стрічаємо піснею,

Любов'ю і миром!

Ведуча.

Велика і прекрасна наша земля! Вона змінюється, вічно оновлюється: ласкаво світить сонечко, наливаються соком рум'яні яблука, вітерець грайливо пестить ніжні коси берези, плакучої верби, в голубому небі пропливають легенькі хмари, довкола щасливим співом заливаються птахи. Але найбільше багатство нашої держави - це діти. Вони зміцнюють нашу державу Україну, роблять її ще багатшою.

Ведучий.

Над землею сонце встало,

Путь-дорогу осіяло.

Добрий ранок, Чорне море,

Добрий день, Карпатські гори!

Над землею пісня лине.

Це для тебе, Україно!

Гарна путь, славна путь –

Українські діти йдуть!

До залу під музику заходять діти, в руках у них - прапорці.                                    

Всі діти разом.

Ми є діти українські –

хлопці і дівчата.

Рідний край наш –

Україна, велика й багата.

1. На білому світі є різні країни,

    Де ріки, ліси і лани.

    Та тільки одна на землі - Україна,

    А ми - її доньки й сини.

2. Усюди є небо,

    і зорі скрізь сяють.

    І квіти усюди ростуть

    Та тільки одну

    Батьківщину ми маєм.

    Її Україною звуть.

Ведуча. (Підходить до деревця роду, показує) (2-й слайд)

Ми сьогодні здійснимо цікаву мандрівку по нашій рідній Україні. А допоможе нам ось це чарівне дерево - дерево роду, всього нашого українського народу.

Перша гілочка нашого дерева розповість  нам про історію країни, неозорі повноти Дніпра-Славути, лани широкополі, про величність та красу нашої України, її природи.

Відео «Україна – моя країна» (на фоні виступають діти) (2-й слайд) http://depositfiles.com/files/vfrm4swk8

3. Різні в світі є країни,

    Різні люди є у світі,

    Різні гори і долини,

    Різні трави, різні квіти.

4. Та одна лише країна,

    Найрідніша нам усім, -

    То чудова Україна,

    Наш гостинний, любий дім.

5. Маєм сонце, маєм море,
    Маєм Київ і Дніпро,
    Маєм землю неозору,
    На якій росте добро.
6. Синьо-жовтий прапор маєм
    Й Володимирський тризуб,
    Дон і Сян їх обіймають.
    Ми – народ - великолюб.
7. Боже-Отче всемогутній,
    Захисти коханий край!
    Дай нам вийти у майбутнє, 
    Мужність і сміливість дай!
8. Захисти нас від свавільних
    Хижаків, жорстоких, злих,
    Захисти від божевільних,
    Від Чорнобилів нових!
9. Хай собори на руїні
     Стануть там, де Ти прорік.
     Незалежній Україні – 
     Слава нині і повік!

Пісня «Розкажи про Україну»

Ведуча.

Колись давним-давно на нашій рідній землі перекидали люди маленьку насінинку, ніби зігріваючи її своїми руками. Та й вирішили дати життя - посадили. Опинившись у ґрунті, зернятко не гаяло часу, одразу проросло. Із землі пробився ніжний паросток, який з часом виріс у розкішне дерево, яке й об'єднало всі народності України в єдину родину. Тому й називають таке дерево деревом роду, бо стовбур у нас один, а ми, діти, - його гілочки, такі різні, талановиті, неповторні.

Ведучий.(Підходить до деревця роду) (3-й слайд)

Давайте подивимось, діти, про що розповідають інші гілочки? Ось ця гілочка розповідає нам про мистецтво нашого народу, його звичаї, обряди, працьовитість.

10. Ми, українці, нація прадавня,                  
      На цій Землі — багато тисяч літ.
      Культурою й традиціями славна,
      І багатющий в нас духовний світ.
11. В нас звичаї свої, свої закони,
      По них пізнає українця вся земля.
      Своє світосприймання й заборони, 

      Як і свої ліси, річки й поля...

12. Усе, що є в нас, в праці здобували,
       Пройшли дорогу в світі нелегку.
       Та завжди хлібом друзів зустрічали
       На вишитому шовком рушнику..

Дівчина              

Тримаю вишиті старенькі рушники.

Давно забуті, горнуться до мене…

Заполонили світ нейлони та шовки…

Кому потрібні вишиті ромени?                                                                                

Гортаю білу грядку полотна,

Засіяну барвінком і любистком.

Сміється вишита прабабкою весна,

Ховається за квітами і листом.

Голублю диво-дивне із пісень,

Що хрестиком і стелиться і в’ється.

Сіріє за вікном звичайний день,

А в рушниках волошками сміється.

Перегортаю білі рушники,

Що хліб вкривали і дитя в колисці,

Що старостів чекали на святки,

Розшиті маками, заквітчані, барвисті.

Благословенна будь на всі віки,

Найперша жінка, що нашила квіти.

Душа мого народу – рушники,

Барвінками і мальвами зігріта.

Пісня «Рушники».  Танець з рушниками (4-й слайд)

Ведучий. А ця гілочка – родинна. Вона розповість нам про нашу теплу і затишну оселю, яка зігріта любов’ю і ласкою нашої матусі.  (5-й слайд)

13. Від тебе, мамо, в світ ідуть дороги,

      Від тебе починається життя,

      Усі стежки від рідного порогу

      Ведуть твоїх дітей у майбуття.

14. Матусю мила, найрідніша в світі,

      Ти – наше сонце щире і ясне.

      Ти дбаєш, щоб завжди були ми в світі,

      Твоя любов дитину не мине.

15. Ти вчиш дітей, виховуєш щоднини,

      У світ ведеш і думаєш про всіх.

      Найбільше щастя – мати для дитини,

      Її любов і ласка, щирий сміх.

Пісня «Червона калина»

Ведуча.  (6-й слайд)

А чи знаєте ви, що в Україні жили та працювали видатні люди: вчений Микола Амосов, кінорежисер Олександр Довженко, письменник Олесь Гончар, художник та поет Тарас Шевченко, композитори Микола Лисенко та Платон Майборода?

Ведучий. (Підходить до деревця)  (7-й слайд)

А ця гілочка розкаже, як наша Україна вміє сміятися, жартувати, пританцьовувати. Письменник Микола Гоголь захоплювався талантами українського народу, його вмінням радіти, співати, танцювати та жартувати, відтворюючи це у своїх творах. Тож давайте і ми з вами послухаємо жарти нашого народу та побуваємо на веселому ярмарку!

Сценка.  (8-й слайд)

Зустрічаються дві куми

1 кума : Здорова була кумо!

2 кума: А й тобі не хворіти.

1 кума: А куди це ти, кумо, поспішаєш?

2 кума: Та, мабуть туди, куди й ти.                                                                                

1 кума: А туди – це куди?

2 кума:

От куди та й куди!…                                                                                                    

В Україні здавна

Є звичай славний:

Урожай зібрати,

А лишки продати.

1 кума: 

Хто продати, хто купити,

А хто просто походити:

Подивитись, поучитись,

Заодно й повеселитись.

2 кума:

Отож часу дарма не гаймо-

На ярмарок вирушаймо.

- А ось там так багато жінок зібралося. Про що вони гомонять?

Пісня «Ой, там, на товчку, на базарі»

1-й продавець.

Гей, старі і молоді,

Швидше йдіть до нас сюди!

Тут у нас і тари-бари,

всякі різнії товари!

2-й продавець. Горіхи, горіхи! 10 копійок жменя!

3-й продавець.

Найкраща цибуля у світі! Солодка як мед!

4-й продавець. Бублики! Дужі, круглі і смачні!

5-й продавець. Яблука! Купуйте дуже смачні яблучка!

1кума. Ой, кумо,  ця зима люта буде!

2 кума. Невже?

1 кума. Страшенні морози будуть!

2 кума. Та ну! 

1 кума.  Та кажу тобі! Так буде холодно, що аж ну!                                                     

2 кума. А ти звідки знаєш?

1 кума. Бо у мене кожуха нема!!!

Ведуча.    (9-й слайд)

А як можна не згадати українську кухню з її найсмачнішими стравами. Наступна гілочка нам розкаже про найулюбленіші страви українського народу. Гості, які приїжджають до нас на Україну, все життя пам’ятають смак наших вареників, борщу, пампушок та сала….

1. Що у світі найсмачніше?

    Може, краби чи ікра?

    Може, ще щось найдивніше?

    Є багато різних страв.

2. Тільки в хаті українській

    Покуштуєш диво з див:

    Ось півмісяці у мисці,

    А над ними в’ється дим,

    Бо гарячі – масло тане…

    Чи ж ви знаєте, що це?                                                                                                   6

3. Це – вареники в сметані,

    Найсмачніші над усе!

    Українці! Пригадаймо,

    З чим вареники в нас є?

4. Знає кожна господиня,

    Що до столу подає.

    З сиром ось жовтіють в мисці,

    І з картоплею киплять….

5. Полюбляють українці

    За столом поласувати.

    Ще з капустою наварим,

    Та з грибами – пахнуть як!

    Поласуємо ми з вами,

    Поласуємо – ще й як!

Пісня «Варенички»

 Ведучий.    (10-й слайд)

Невід’ємною частиною українського народу є - українське сало. Повсюди під небом України сало – найцінніший продукт у традиційному народному харчуванні, немеркнучий символ добробуту і багатства. «Якби мені паном бути, то я сало б їв і салом закусював» - висловлювався господар про багате безтурботне життя.

- Пригощайтеся, люди добрі, хай завжди на вашому столі будуть найсмачніші українські страви! (Пригощають гостей свята).

Танок під пісню «Сало»

Ведуча.  (11-й слайд)

Для кожного з нас Україна перш за все - це земля наших предків. І починається вона зі своєї родини, з рідної домівки, де ви народилися та живете, де вас огортають любов'ю та турботою найрідніші у світі люди; з вулиці, де знайоме кожне деревце та будиночок; з міста, яке назавжди залишиться у ваших серцях. І Закінчити наше свято ми хочемо гілочкою людського братерства і єдності.

6. Мій рідний край,

    Моя земля, моя родина,

    Нас всіх єднає пісня

    Українська, солов’їна.

7. Щоб квітла Україна,

    Із сонцем, з вітерцем,

    Кожнісінька родина

    Плекає деревце.

8. Той вишеньку, той яблуньку,

    Той дуб, а той горіх

    Для того, щоб прикрасити

    Свій батьківський поріг.

9. У донечки, у сина,

    Калинонька росте.

    Матуся Україна

    Всім дякує за те.

10. За вишеньку, за яблуньку,

      За сосну, за дубок,

      І за такий пахучий

      Віночок із квіток.

11. Молюсь за тебе, Україно,
      Молюсь за тебе кожен час,
      Бо ти у нас одна-єдина,-
      Писав в своїх віршах Тарас
12. «Молюсь, - казав він,- щоб у тебе
      Не було між людьми війни
      Щоб завжди було чисте небо
      На нашій стомленій землі».
      Щоб завше у садку смерека
      Весняним квітом під вікном цвіла
      І прилітали з вирію лелеки,
      Щоб гомін хвиль послухати Дніпра!
 

Ведучий.  Так давайте ж примножувати багатства нашої України, нехай наливається добром кожне серце! (12-й слайд)

Пісня «Лише у нас на Україні»

13. Моя Україна – це вишеньки цвіт, (12-й слайд)

      І верби над ставом й калина.

      Моя Україна – це мрії політ,

      Це рідна моя Батьківщина.

14. Моя Україна – це наша сім’я,

      Затишний куточок і хата.

      Це мама, татусь, бабця, дідо і я,

      Всі рідні  і друзів багато.

15. Моя Україна – це злагода й мир,

      Та небо бездонне й чудове,

      Це пісня чарівна, що лине до зір,

      Й дитинство моє світанкове.

16. Моя Україна – ліси і поля,

      Від них в нас і радість, і сила.

      Це та найсвятіша і рідна земля,

      Що кожного з нас породила.

 Пісня «Моя Україна»

 Відео «Ми – українці»  (12-й слайд) https://www.youtube.com/watch?v=c91AsyvC2Cg

На сцену виходять діти, в руках у них - великі жовто-блакитні букети, з яких вони складають карту України.

Ведуча.  Живемо в своєму краї,   (13-й слайд)

                Де хатина материнська,

                Де пісні кругом лунають,

                Лине мова українська.

Ведучий. Вміють з вітром гомоніти

                 І тополя, і калина.

                 Тут наш дім, ми - твої діти, (разом)

                 Наша рідна Україно!