
https://drive.google.com/file/d/0B8qjSXUL0VJnY1NrNGtYR3phZzA/view?usp=sharing
Урок 1. Ой, весна, весна, днем красна!
Березень. Підсніжник. Валентин Бичко. (На сторінці "Каталог файлів", у розділі "Колегам. Розробки").
Урок 2.
Тема. «Тараса Григорович Шевченко».
«Світає», «Тече вода з-під явора…».
Мета. Ознайомити учнів з життям та творчістю Т. Г. Шевченка, його творами;
розвивати пам’ять, мислення, увагу, техніку читання, пізнавальний інтерес, вміння самостійно робити висновки;
виховувати повагу до світлого образу великого поета і художника.
Обладнання. Презентація Power Point, аудіозапис вірша «Заповіт», ілюстрації, таблиця слів.
Хід уроку
І. Організація класу.
ІІ. Перевірка домашнього завдання.
1. Виразне читання вірша «Підсніжник».
2. Сенкан до слава «підсніжник» (виставка дитячих робіт).
3. Підсумок перевірки домашнього завдання.
ІІІ. Вправи на розвиток навичок читання.
1. Читання слів за таблицею.
Прочитай слова. Вилучи зайве слово.
і н г с
о р о м з
и а м з
а м а р о ш к
2. Прочитайте текст. (Запис на дошці).
еВсянинй анрко
уБв етлийп учодийв аркон. Опіавввв ісвижй ітевреьц. зюДаврч оп акімнюн орпозирй тсруомк. В итінитсх укащх іпавилс ахпит. оМоідл ходис іхблів ельд оклиавиляс. уЧалсь здіванк іянсп ажорвнокай. скарЯве ноцес іпідайосьлм евс ивещ і ивещ ан еніб.
ІУ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.
- Діти, подивіться на екран. Кого ви бачите на портреті? Так, це
Т. Г. Шевченко. І йому сьогодні ми присвячуємо наш урок. Його твори, а також твори інших письменників про поета, художника допоможуть вам більше дізнатися про його життєвий шлях та творчість.
У. Сприймання та усвідомлення нового матеріалу.
1. Сторінками життя Тараса Шевченка (Презентація). https://drive.google.com/file/d/0B8qjSXUL0VJnQ015Z3hSS2dFWTg/view?usp=sharing
Сторінка І «Дитячі роки».
Учні (по черзі)
- 9 березня 1814р. в селі Моринці Звенигородського повіту на Київщині (тепер Черкащина) у бідній кріпацькій сім’ї Шевченків народився хлопчина. Батьки дали йому ім’я Тарас.
- Коли минав йому другий рік, переселилися Шевченки з усією сім’єю до села Кирилівка. Велика була сім’я: батько Григорій, мати Катерина,три сестрички (Катря, Ярина та Марійка), два братики (Микита, Йосип) і дідусь Іван. Усіх дев’ятеро.
- Гарно було в Кирилівці. Коло хати розкішний квітник, стара крислата верба, за хатою садок, а там левада, засіяна квітами, а через леваду в’ється річечка. Серед цієї краси зростав малий Тарас. Піклувалися ним добра мати та сестра Катерина.
- Любив Тарас неділю, коли людей не гнали на панщину, і всі були в хаті. Збиралися тоді довкола дідуся. Слухали його розповіді про те, як вороги руйнували Січ, як у людей землю відбирали, як ляхи над народом знущались, про гайдамаків – борців за правду і волю, про високі могили, в яких спочивають славні лицарі – запорожці.
- Отак, серед забав з однолітками над рікою в леваді, в полоні дідусевих оповідань минало Тарасове дитинство. Та недовго воно тривало. Як минуло Тарасові 9 років, померла його добра мати, а в хату прйшла зла мачуха. Цілими днями доводилось ховатися від неї в бур’янах.
2. Робота над текстом «Тарас Григорович Шевченко».
а) Читання учнями мовчки.
- Чому поет не може назвати раєм життя в рідній хаті, «над чистим ставом край села»?
б) Читання вголос.
- Передайте інтонаційно почуття вірша.
- Як жили батьки поета?
3. Продовження розповіді про життя поета.
6. Тарас наймитує, а випаде вільна часина - читає і малює. Вечорами, щоб ніхто не бачив, плаче з горя. Але думка навчитися малювати у маляра не покидає хлопчика. Так він потрапляє до хлипківського маляра. Згодом пан Енгельгардт забирає його до себе в Петербург, і Тарас стає козачком.
Сторінка ІІ «Шевченко – поет».
7. Зустріч у Петербурзі із земляком-художником Сошенком, байкарем Гребінкою, художниками Брюлловим, Венеціановим, поетом Жуковським круто змінила долю Шевченка. Вони побачили великі здібності юнака і викупили його з неволі.
8. За бунтарські вірші 33-річного Тараса забрали в солдати. Незважаючи на заборону, Шевченко писав вірші і ховав їх за халявою чобота. Тепер цю книжку називають захалявною.
Сторінка ІІІ «Музична».
Слухання пісні «Заповіт».
Сторінка ІУ «Шевченко – художник».
- Тарас Шевченко був не тільки великим поетом, але і художником.
Сторінка У «Вшанування пам’яті поета».
9. 9 березня 1861 р. Шевченку минуло 47 років. Привітати поета, який лежав тяжко хворий, прийшли друзі. А 10 березня перестало битися серце великого українського Кобзаря. Тіло Т. Шевченка було перевезено в Канів і поховано на Чернечій горі. Так заповідав великий поет.
4. Фізкультхвилинка.
УІ. Робота над віршем «Світає…»
1. Читання вчителем.
- Яка картина природи змальована у вірші?
2. Словникова робота.
Палає, мріють.
3. Читання учнями самостійно в парах.
4. Читання вголос. Робота над виразністю читання.
УІІ. Ознайомлення з віршем «Тече вода з-під явора…»
- Як поет ставився до природи України7
- З чого це видно?
УІІІ. Узагальнення вивченого матеріалу.
1. Літературна гра «З якого твору?»
1) Тече вода із-за гаю…
2) Любо, любо стало, пташечка зраділа…
3) …край неба палає…
4) Пишається над водою червона калина…
2. Словесне малювання до прочитаних творів.
ІХ. Підсумок уроку.
Технологія «Мікрофон»
- Про кого ми сьогодні говорили на уроці?
- Ким є Шевченко для України?
- Як називають поета в народі?
- Як Україна вшановує пам’ять Шевченка?
Х. Домашнє завдання.
Вивчити вірш Т. Шевченка на вибір.
Урок 3
Тема. Як Тарас учився в школі. За О. Іваненко.
Мета. Розширювати знання дітей про життя Т. Г. Шевченка, ознайомити з деякими відомостями про раннє дитинство поета, вчити давати характеристику дійовим особам, робити висновки з прочитаного;
розвивати навички виразного читання, , пізнавальний інтерес, збагачувати словниковий запас школярів; виховувати любов і повагу до світлого образу поета-мислителя.
Обладнання. Портрет поета, ілюстрації, картки.
Хід уроку
І. Організаційний момент.
ІІ. Перевірка домашнього завдання.
1. Розповідь учнями віршів напам’ять.
2. Підсумок перевірки домашнього завдання.
ІІІ. Вправи на розвиток навичок читання.
1) Скринька народної мудрості.
- Складіть прислів’я із частин, записаних на дошці.
Тарасові слова – то правда…. великий дар.
Шевченкове слово у віках… жива.
Шевченків «Кобзар» - то для народу… не старіє.
2) Читання вірша на картках.(На дошці правильний запис вірша).
ченШевко – шана ласва,
рокпро і шна вецьспі,
І за люво, за жадерву
гомБо найда мна цьребо.
ІУ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.
- Про геніального українського поета ми сьогодні будемо знову говорити на уроці. Підкажіть мені, хто це? Сьогодні ви дізнаєтеся нові факти з життя поета.
Це був – Поет. Поет з родини бідної.
А душу мав розкрилену, як птах.
Гарячим болем і живою піснею
Його слова – в народу на вустах.
А скільки ж раз його було розп’ято
За правду, за «Кобзар» і «Заповіт».
В душі народу словом заповітним
Він залишив вічний глибокий слід.
У. Сприймання і усвідомлення нового матеріалу. Розвиток мовленнєвих навичок і умінь.
1) Бесіда з опорою на досвід і знання учнів.
- Коли народився Шевченко? (9 березня 1914 р.).
- Де народився поет? (В селі Моринці).
- Що означає слово «кріпак»? (Це людина закріплена за паном, яка працює на нього).
2) Розповідь учителя.
Тарас Шевченко був кріпаком. Пан міг кріпака продати, купити, виміняти, як річ. У малого Тараса було багато своїх справ. У ставку треба викупатися, з хлопцями в траві вивалятися…. Їсти хочеться, а вдома все одно нічого немає. Може, щось в садочку знайде? До коваля треба в кузню збігати, подивитись, як він працює. А потім утекти треба від свого товариства в кущі й помріяти. Малим Тарас вважав, що небо над головою, ніби високий дах, а там, удалині, цей дах опускається до землі, там його стовпи залізні підтримують. Навіть ішов далеко, щоб побачити ці стовпи, але так і не побачив, а сонце все заходило. Дитяча радість Тараса потьмарилася горем ще в 9 років, коли померла мама. А через два роки помер і батько. І почалося страшне сирітське життя.
Тарас оселяється у дяка в школі – як школяр і дяків помічник. Небагато минуло часу, але багато що змінилося в житті хлопця. Він відчував потяг до поезії, малярства. У 14 років його забирають працювати до поміщика – пана Енгельгарда. Такими важкими були його дитячі роки.
3) Робота над оповіданням О. Іваненко «Як Тарас учився в школі».
а) Читання оповідання вчителем.
- Хто є головним героєм тексту?
б) Словникова робота.
- Читання слів «луною» (за вчителем).
- Напівголосне читання в парах.
- Гра «Небо – земля».(Учні читають текст тільки очима (не слідкувати пальцем у підручнику), по команді «небо» - очі піднімають догори, по команді «земля» - продовжують читати з того місця, де зупинилися).
в) Читання оповідання «ланцюжком».
- Яким зображено діда Тараса?
- Як навчався Тарас у школі?
г) Фізкультхвилинка.
д) Аналіз змісту з елементами вибіркового читання.
- Якими були порядки у старій школі?
- Що вам особливо не сподобалося? Чому?
- А що зацікавило?
е) Співвідношення твору і малюнка.
- Який момент твору зображено на малюнку?
У. Узагальнення і систематизація знань учнів.
1) Бесіда за змістом.
- Знайдіть у тексті та поясніть народні прислів’я. Хто їх уживає?
- Які малюнки ви б намалювали?
- Які б використали фарби?
2) Сенкан до слова «Тарас».
Тарас
Сміливий, вільний.
Пише, малює, бореться.
Великий поет і художник.
Кобзар.
УІ. Підсумок уроку.
- Що нового ви сьогодні дізналися на уроці?
- Які риси характеру малого Тараса ви запозичили б собі?
- Які слова-заповіти залишив нам великий поет?
УІІ. Домашнє завдання.
Читати виразно текст, переказувати, скласти 3 запитання за змістом.
Урок 4
Тема. Уже повсюди йде весна.
Як Квітень до Березня в гості їздив (народна казка). Весняний вітер. В. Сухомлинський.
Мета. Вдосконалювати навички читання українською мовою, збагачувати словниковий запас, формувати навички спілкування та співпраці угрупах; розвивати мовлення, логічне мислення, пізнавальний інтерес, вміння учнів уявляти те, про що читають; виховувати любов до природи, вчити помічати красу довкола.
Обладнання. Ілюстрації, відео «Уроки тітоньки Сови. Квітень», картки.
Хід уроку
І. Організація класу.
ІІ. Перевірка домашнього завдання.
1. Переказ тексту «Як Тарас учився в школі».
2. Читання складених запитань учнями один одному, відповіді на них.
3. Підсумок перевірки домашнього завдання.
ІІІ. Вправи на розвиток читання.
1. Прочитайте слова. Вилучіть зайве слово.
о р е с т
і в е ц т
е л е і н з є
и ч а т є
- В яку пору року відбуваються дії, які ми тільки що назвали? (Навесні).
2. Робота в групах.
Гра «Закінчи речення»
1-а група
Неначе сонце засіяло,
І наче все на світі стало
Моє…лани, гаї, сади!..
І ми, жартуючи, погнали
Чужі ягнята до… (води).
2-а група
Дивлюсь, аж світає,
Край неба палає,
Соловейко в темнім гаї
Сонце…. (зустрічає).
3-а група
Тече вода з-під явора
Яром на долину.
Пишається над водою
Червона… (калина).
4-а група
Садок вишневий коло хати,
Хрущі над вишнями гудуть,
Плугатарі з плугами йдуть,
Співають ідучи… (дівчата).
ІУ. Повідомлення теми уроку. Мотивація навчальної діяльності.
Технологія «Мікрофон».
- Поміркуйте і скажіть, яким має бути наш урок. (Навчальним, цікавим, загадковим, результативним).
- Щоб так сталося, як ви сказали, якими ви маєте бути на уроці? (Уважними, активними, працьовитими, дисциплінованими, зібраними).
У. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу. Розвиток мовленнєвих умінь і навичок.
1. Бесіда про весну, її місяці.
Перегляд відео «Уроки тітоньки Сови. Квітень». https://www.youtube.com/watch?v=3OxW-SXgBgQ&index=5&list=PLkLwod_eIKOVkoH6JCWUdDdD_X-dhQC5r
2. Словникова робота. (На дошці).
- Знайдіть до кожного слова переклад.
Скаржиться должен
порадив жаловаться
мусив посоветоваться
3. Читання вчителем казки «Як Квітень до Березня в гості їздив».
- Хто головні герої казки?
- Якої ви думки про кожного з місяців?
3. Робота над розвитком читацьких навичок.
а) Читання «Старт – фініш» ( За командою вчителя «Старт» учні починають читати текст 30 секунд, за командою «Фініш» - зупиняються і відмічають, де вони закінчили читати. І так ще раз. За третім разом учні читають «блискавкою». З кожним разом діти помічають, що вони прочитали більше слів).
б) Продовження читання тексту мовчки з того місця, де кожний останній раз зупинився.
в) Бесіда за змістом казки за запитаннями підручника.
г) Вибіркове читання.
- Розгляньте малюнки. Хто з героїв казки на них зображений?
- Знайдіть і прочитайте уривки, які відповідають змісту малюнків.
д) Лексична робота.
- Доберіть слова-синоніми до поданих слів:
завірюха, добрий, злий.
4. Фізкультхвилинка.
5. Ознайомлення з твором В Сухомлинського «Весняний вітер».
а) Читання вчителем.
б) Бесіда за змістом.
- Чому прокинувся Клен?
- Про що розповів Кленові весняний вітер?
- Як названо весну?
УІ. Узагальнення вивченого матеріалу.
1. Гра «Знайди відповідність».
- Допоможіть зібрати народну мудрість.
Як березень не хмуриться, то восени хліб у коморі.
Квітень з водою, а весною пахне.
Травень ліс одягає - сіє, віє, крутить, мутить, рве, згори
ллє, знизу мете.
У березні сім погод надворі: літа в гості чекає.
2. Складання сенкану до слова «весна».
Весна.
Зелена, чарівна.
Дзюрчить, зеленіє, розквітає.
Ми чекаємо красуню - весну.
Радість.
УІІ. Підсумок уроку.
Технологія «Мікрофон»
- Я дізнався на уроці, що….
- Мені сподобалось…
- Я тепер знаю….
УІІІ. Домашнє завдання.
Читати текст «Весняний вітер», скласти розповідь «Про що міг розповісти весняний вітер».
Урок 5
Тема. День блакитної весни. С. Носань. Верба. К. Перелісна
Мета. Ознайомити учнів із життєвим та творчим шляхом С. Носаня, закріплювати навички роботи в групах, збагачувати словниковий запас учнів;
розвивати культуру зв’язного мовлення, навички виразного читання, увагу, спостережливість, пізнавальний інтерес, тонке відчуття краси навколишнього світу;
виховувати любов до рідного краю, природи, бережливе ставлення до неї, інтерес до читання.
Обладнання. Ілюстрації, картки, портрет С. Носаня, маски казкових героїв.
Хід уроку
І. Організація класу.
ІІ. Перевірка домашнього завдання.
1. Читання і переказ тексту «Весняний вітер».
2. Розповідь «Про що міг розповісти весняний вітер».
3. Підсумок перевірки домашнього завдання.
ІІІ. Вправи на розвиток навичок читання.
1. Робота над чистомовкою
На-на-на – настала …(весна).
Ок–ок-ок – розтанув… (сніжок).
Ки-ки-ки – прилетіли…( шпаки).
Че-че-че – вода в річці… (тече).
Ки-ки-ки – заспівали…(пташки).
Ей-ей-ей – заспівав…(соловей).
Са-са-са – надворі… (краса).
2. Читання анаграм.
Мка
афілак
цисарн
ротндая
3. Прочитайте вірш (на картках). На дошці записано правильний варіант вірша.
кЯ норга тут юсокра мивалутись,
таВіння жконій тцікві тьсипола…
А тикві нам килівго хинаютьля –
Не лькиті ручають, але й чанавють.
ІУ. Повідомлення теми уроку. Мотивація навчальної діяльності.
Створення емоційного фону уроку.
Читання вчителем вірша В. Марсюка.
- Де ти, ластівко, літала?
Де ти зиму зимувала?
- За лісами, за морями
Я носила телеграми.
В них весела новина:
Повертається …. (весна).
- Чи відчули ви радість від почутої новини? Отже, сьогодні на уроці ми продовжимо ознайомлення з творами про весну.
У. Підготовча робота до сприймання нового матеріалу.
Повідомлення про С. Носаня (розповідь учнів).
Письменник Сергій Носань народився в селі Чехівці на Черкащині 1 липня 1939 р. Живуть у його серці й спогади про сирітське дитинство. Коли у 1941 р. почалася війна, його тато пішов на фронт та не повернувся. Усі сімейні турботи лягли на плечі матері. Сергійко теж трудився. Він пас громадську череду, возив жниварям воду, заготовляв сіно. Згодом померла і мати.
Після закінчення школи працював у будівельній бригаді. Наступними віхами життя були служба в армії, робота на переправі (на поромі). 1967 року закінчив Черкаський педагогічний інститут. Працював матросом, учителем, журналістом, викладачем інституту.
Література приваблювала хлопця давно. Перше оповідання з’явилося друком у журналі «Барвінок» у 1972році, а перша книжка – «Стежка в зеленому житі» - у 1976р.
Нині Сергій Носань – відомий публіцист, драматург, прозаїк. Своїми вчинками і творами він бореться за збереження рідної природи, нагадуючи людям, що у світі ще існують байдужість і жорстокість. Його твори дуже повчальні, багаті на розмаїття почуттів.
УІ. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу. Розвиток мовленнєвих умінь і навичок.
1. Робота над оповіданням С. Носаня «День блакитної весни».
а) Технологія «Передбачення»
- Діти, прочитавши назву твору, як ви думаєте, про що буде йти мова у творі.
- Як ви розумієте вислів «блакитна весна»?
б) Читання оповідання вчителем.
- Послухайте оповідання та уявіть картини природи, описані у тексті.
- Як приходить весна у ліс?
в) Читання тексту учнями.
- гра «Старт – фініш»;
- гра «Небо – земля»;
- «ланцюжком».
г) Аналіз змісту. Вибіркове читання.
- Розкажіть, якою вам видається весна.
- За що ви любите цю пору року?
- Спробуйте інтонаційно передати радість зустрічі з весною.
2. Фізкультхвилинка.
3. Робота над віршем К. Перелісної «Верба».
а) Самостійне читання вірша.
- Про які ознаки весни йдеться увірші?
б) Читання в парах.
- Як описано вербові котики?
в) Виразне читання окремими учнями.
УІІ. Узагальнення вивченого матеріалу.
1. Робота в групах.
Інсценізація.
1-а група дітей викликає весну,
2-а група відповідає.
2. Рольова гра «Ой, як гарно на лісовій галявині». (Діти стають в коло).
Білочка
Пташки заливаються,
З сонцем зустрічаються.
Зайчик
Квіти усміхаються,
Сонечку вклоняються.
Мурашки
1. Так гарно і затишно у цьому лісі.
2. Яке яскраве сонечко, і квіти, і пісні!
3. Галявинка чудова сподобалась мені.
Усі
Ура! Весна прийшла!
УІІІ. Підсумок уроку.
- Наш урок закінчується. Час перевірити, чи виправдалися ваші очікування і сподівання?
Технологія «Мікрофон»
- Чи був цей урок цікавим, творчим, веселим, навчальним?
ІХ. Домашнє завдання.
Виразно читати вірш "Верба", скласти сенкан до слова «верба».
|